Під звуки муніципального духового оркестру святкова колона, в якій крокували ковельчани та гості міста, ветерани-визволителі наближається до Меморіалу Слави, де відбудеться мітинг з нагоди 68-ї річниці визволення Ковеля від фашистських загарбників. Розпочав його градоначальник міста Олег Кіндер. Він від імені громади побажав ветеранам тієї страшної війни головного – міцного здоров’я та довгих років життя. Чимало слів-вітань ще звучало з вуст представників обласної влади, духовенства краю. А також до ковельчан та гостей міста звернувся ветеран Великої Вітчизняної, «Почесний громадянин Ковеля» Микола Корпачов, який щораз, не зважаючи на своє кволе здоров’я, поспішає до Меморіалу Слави, аби віддати шану тим, хто не повернувся з війни. Відрадно, що ветерани Другої Світової звикли ніколи не жалітися на своє здоров’я. Будь-яку недугу вони зустрічають мужньо. Так само мужньо як зустріли початок Великої Вітчизняної війни. Визволитель Ковеля, полковник, розвідник Іван Йосипович Горбатко пішов на війну у 18 років. Тоді життя цього молодого хлопця та ще мільйонів таких же як він війна розділила навпіл: до і після. Одночасно радісна і сумна дата знову змушує ветерана подумки повернутися у далеке жахливе минуле і пригадати неймовірно важкі місяці боїв за визволення стратегічно - важливого міста Ковель. Іван Горбатко нині проживає в Херсоні, але починаючи з 1965 року він намагається щорічно відвідувати Ковель, щоб, поки дозволяє здоров’я, вклонитися загиблим бійцям, з якими пліч-о-пліч від боронив країну від ворога. 19-річним хлопцем потрапив на війну Федір Васильович Васейко уродженець волинського села Підгородня. Служив у піхоті, був тричі поранений: два рази куля його наздогнала під Ковелем і ще один - в Німеччині. Визволителі міста, згадуючи події тих страшних днів війни, казали, що звільняти Ковель від фашистської чуми їм було значно важче, ніж боронити Москву. Якщо там лютували сильні морози, яких радянський солдат не боявся, то під Ковелем їм довелося кілька місяців просидіти в болоті під постійним прицілом ворожого снайпера. Сьогодні місто розбудовується, квітне. Іван Горбатко та Федір Васейко з приємністю діляться своїми враженнями від побаченого. Але ось мітинг підійшов до кінця і ветерани поспішили разом з іншими присутніми покласти квіти шани до вічного вогню.
