Ковельчанка Людмила Каменчук та її «Солом’яне диво»

   У Ковельському культурно-просвітницькому центрі відкрилася персональна виставка молодої ковельчанки, але вже долові відомої не лише в Україні, успішної майстрині народної творчості Людмили Каменчук «Солом’яне диво».
    Соломкоплетінням  Людмила Каменчук (дівоче прізвище Стукалова) захопилася ще у дванадцятирічному віці, коли разом з подругами стала відвідувати шкільний гурток, де викладала Заслужений майстер України Марія Кравчик, яка навчала дівчаток творити вироби з соломки. Спершу, - пригадує дівчина, - їй не припало до душі старовинне народне ремесло, і вона частенько знаходила відмовки, щоб не приходити на уроки. Але мудрий педагог встигла вчасно розпізнати в новенькій учениці прихований талант до цього мистецтва і знайти підхід до дівчини. 10 років Людмила з села Купичів Турійського району жадібно вивчала кожен рух своєї наставниці, слухала та запам’ятовувала усе, що та говорила і показувала, та й зрештою опанувала прадідівське мистецтво - соломкоплетіння.
    Зараз для Людмили Каменчук соломкоплетіння – це не лише хобі, а й заробіток на прожиття, адже їй доводиться приймати замовлення на виготовлення солом’яних весільних атрибутів. Вона й собі, коли ставала на рушничок щастя, також змайструвала дві гарненькі квіточки, з додаванням туди бісеру, з якими з того часу вже ніколи не розстається. Каже, що для їхньої молодої родини це не просто аксесуар - це свого роду оберіг щасливого сімейного благополуччя.
    У Ковелі майстриня виробів з соломки представила лише невеличку добірку власних робіт – 197 витворів, серед яких є солом’яні капелюшки, дамські сумочки, обереги, ляльки-берегині, елементи одягу, квіти, віночки тощо. Людмила гордиться своїми виробами та вважає кожен з них неповторним, адже жодну з робіт двічі не побачиш. Високу оцінку давали витворам волинської майстрині жителі Львова, Рівного, Острога, Києва, а також цінителі цього старовинного ремесла з Росії, Польщі, Німеччини, Англії та з Америки. Численна кількість дипломів та відзнак зберігається  у 25-річної майстрині.
    Матеріал для творення витонченої, делікатної роботи умілиця заготовляє ще на початку літа, коли цвіте жито. Каже, що в цій справі вірними помічниками їй стають друзі.
    Жінка, коли має вільну хвилинку, ще полюбляє малювати, вишивати та в'язати гачком. Скажімо, серветки, на яких стоять вази з квітами, також виготовлені її тендітними руками.
    Зараз Людмила з чоловіком виховують трирічного синочка Богдана та мріють побудувати майстерню, де б талановита, тепер вже ковельчанка, могла вільно творити  все нові шедеври з соломки.