Кожен предмет, котрий стає музейним експонатом має свою історію.

Кожен предмет, котрий стає музейним експонатом має свою історію.
 

В серпні цього року у Ковельський історичний музей передали масивний, з великої кількості металу, добротний пристрій для подрібнення (перетворення на січку) рослинних кормів для годівлі худоби та птиці. І це – січкарня, якій близько 90 років, вагою близько 100 кг.

Вона належала родині Пунди Дмитра Наумовича ( 1915- 1998), яка мешкала на території Польщі і пережила сумнозвісну операцію «Вісла».

Родину примусово виселили із польського села Капліноси на Волинь. Тут вони купили хатину у селі Білашів. Виїжджаючи з Польщі українці забрали і своє майно, в тому числі січкарню. Згодом батьки знову повернулися до Польщі, а їхній син Пунда Михайло Дмитрович разом з дружиною лишилися жити на Волині.
 

Ще десятиліття тому січкарня на обійсті свідчила про заможність господарів. Такий агрегат був достатньо дорогим. Він свідчив про те, що у господарстві є худоба. Адже, на січкарні подрібнювали рослинні корми ( солома, сіно, трава, кукурудзиння), щоб годувати худобу та птицю. Без січкарні свого часу важко було уявити селянське господарство.
 

Нині січкарня розміщена у музейній залі поруч із іншими старожитностями.
 

Дякуємо дарувальникам за співпрацю!