Ковельські баскетболісти - серед лідерів Аматорської ліги

   Десятий тур Відкритого чемпіонату Луцька з баскетболу глобально на підсумкове розташування команд у турнірній таблиці не впливав, адже: а) четвірка колективів, які вийшли в плей-оф, уже була сформована, б) все одно доля чемпіонства в регулярці залежатиме від результату перенесеного протистояння «чаклунів» з «old-лучанами». Таким чином, ігровий день став такою собі генеральною прогонкою півфіналів Аматорської баскетбольної ліги, - повідомляє "ВолиньSport".

БК «SlamCity» - БК «ЛНТУ» - 102:53

   32:8,   26:15,   20:18,   24:12

Академічна, виважена та спокійна звитяга ковельчан, які приїхали в оптимальному складі. Чого не можна сказати про ЛНТУ - за відсутності Гололобова, Федчука й Шконді «політехнікам» важко було протистояти опонентам на всіх ділянках майданчика. Тож було тотальне домінування «Міста слемданків».

Хіба у третій чверті «бордові» зуміли відстояти певний точковий паритет. Тому інтригою в дуелі було лише те, чи зможе Ковель вибити сотку. У підсумку гросмейстерський рубіж було подолано.

БК «Володимир» - БК «Старий Луцьк» - 75:67

    21:20, 16:12,    19:15, 19:20

Суперники вирішують хто з них посяде п’ятий, а хто шостий щабель у табелі. Володимир зробив відчутний крок, аби таки мати шанс на рядок №5. Загалом за увесь чемпіонат «червоно-чорні» сподобалися – впродовж усіх матчів вони демонстрували стабільний баскетбол із шаленою зарядженістю на боротьбу. Володимир Коцько ж узагалі по-новому себе відкрив для шанувальників гри. Недарма навіть сам Євген Мурзін відзначав Володю після зустрічей з «Будівельником». Словом, БК «Володимир» - команда із майбутнім.

У цьому двобої «Старий Луцьк» чинив спротив та навіть у певних моментах претендував на перемогу. Але ну дуже вже хотіли на мажорній ноті завершити першість гості, які були номінальними господарями. Зрештою, лучани можуть обійти «Володимир», якщо обіграють «чаклунів», що вони уже раз у цьому сезоні робили.

БК «Чаклуни» - БК «Університет» - 63:54

   16:13,   16:16,   15:7, 16:18

Справедливий матч дня. Зустріч минулого та майбутнього поколінь «Волиньбаскета» (хоча, споглядаючи за грою Щегельського, можна припустити, що в нинішній формі він і в суперлізі не загубився) подарувала таку напругу, що аж іскри в залі летіли.

Хтось може нарікати на те, що «маги» надто жорстко грали. Можливо, десь і були такі моменти, проте якщо молоді гравці прагнуть колись виступати на найвищому рівні, то повинні бути готові до ще сильніших лещат. Тому повага Петрові Глушку, якому діставалось чи не найбільше, але поводив себе гідно та мужньо.

Якщо «Університет» уособлював у цій грі шалений настрій та швидкість, то від «Чаклунів» аж віяло міццю й динамічністю, що заворожували своєю впевненістю. Що ж, назва команди обрана правильна – без чарів у їхній грі точно не обходиться)).

Відтак битва не залишила байдужим нікого. Аплодуємо командам, які, схоже, провели репетицію півфіналу в класному стилі з обопільним агресивним захистом.

Упродовж матчу «студенти» постійно переслідували лідерів, однак на кінцівку їх не вистачило.