У Ковелі виготовляють протези європейської якості

У ковельському протезно-ортопедичному цеху працюють на німецькому обладнанні фахівці, яких в Україні — одиниці.

“Наші протези, всупереч складеному стереотипу про вітчизняне протезування - не важчі, за здорові руки й ноги”, - кажуть ковельські техніки й просто в коридорі свого цеху вказують на карту України, що на стіні. Там позначені міста, звідкіля до них звертаються по допомогу, починаючи з 1996 року, себто з моменту заснування цеху.

Одразу й пояснюють: протез не повинен бути важким, інакше в пацієнта відбувається деформація постави. А це, у свою чергу, погіршує стан здоров’я. Скажімо, протез гомілки тут роблять не важчим за кілограм триста — кілограм сімсот, бували випадки, що для дорослого вони робили такий протез не важчим за 900 грамів.

Грає роль, на якому обладнанні можна виготовити такі протези, і надважливою є укомплектація, тобто деталі. Так, за словами директора цеху Людмили Василівни Козак, - заснована філія німецьким фондом “Нижня Саксонія” спільно з фондом “Діти Чорнобиля Чорнобиля”.

Власне, протезно-ортопедичний цех задумувався німецькими колегами, серед яких ключовою фігурою на той час була дружина канцлера Німеччини Герхарда Шредера - Гільтруд Шветьє - для обслуговування неповносправних дітей. Та щоб цех працював на повну потужність, спектр послуг розширили й на дорослих. Так, на закупівлю обладнання і навчання людей вклали на той час 5,5 мільйона дойчмарок.

Два з половиною роки людей навчали кращі німецькі спеціалісти, і за цей час чоловіки, які доти працювали звичайними електриками і зварювальниками — вивчили досконало анатомію, навчились працювати на німецькому обладнанні, пройшли стажування в Німеччині, склали надскладні іспити й здобули сертифікати.

“Коли три роки тому пані Гільтруд Шветьє знову побувала в нас, - каже пані Людмила Козак, - була вражена, що ми за 18 років усе зберегли й працюємо далі, уже навчаючи всім тонкощам протезування інших українських спеціалістів”.

Ми мандруємо цеховими кімнатами — екскурсію проводить увесь колектив, дружності й оптимізму якого можна лише позаздрити. Дізнаємось щось цілком нове: тут словом “позитив” називають ту скалічену частину тіла, до якої потім має кріпитись протез, а зліпок для майбутнього протеза тут називають “негативом”. А “косметика” тут — це так звана оболонка (“шкіра”) яку одягають на протез, аби сховати від сторонніх очей усі механізми протеза. Скажімо, косметика на руку передбачає різні тони шкіри й навіть можливість нафарбувати нігті (для жінок). Протези для рук виготовляють суто під пацієнта і його індивідуальні дані... Нове слово — “куксо-приймальна гільза; цех, що найгірше пахне — там де працюють з акриловою смолою і заливають ці гільзи. На всіх станках — позначка фірми Otto Bock, на швейних машинках, якими тут теж вправно орудують — знамените Singer .
Не тільки обладнання, але й вся комплектація для протезів тут німецьких фірм Uniprox та Otto Bock.

Для більшого розуміння – компанію Otto Bock, наприклад, заснував 1919 року Отто Бок і зумів невеличку фірму перетворити на світового лідера з виробництва ортопедичних виробів. Головні критерії, на які опирається Otto Bock - високі стандарти якості, запровадження найновітніших технологій і турбота про споживача. Головне підприємство цієї потужної фінансово-промислової групи знаходиться в місті Дудерштадт (Duderstadt) у Нижній Саксонії (Німеччина).

“І хоч з фінансуванням в країні ситуація складна, у нас воно є, дають все, що ми просимо, - каже пані Людмила Козак. - До речі, дуже навіть добре працює також і вітчизняний виробник: непогані стопи замовляємо в Одесі, в Харкова беремо хороші шини”.

... Їх у цеху четверо — тих, хто на сьогодні безпосередньо займається виготовленням протезів за новими технологіями: Василь Остапчук — уже патріарх цеху, який навчає молодих, і якого називають не інакше як “людина з золотими руками і золотою душею”. Саме Василя Сидоровича вважають в Україні спеціалістом екстра-класу й запрошують до інших міст на складні випадки. Саме він часто береться за людей, а особливо дітей, від яких відмовляються знані протезні цехи нашої країни й закордоння. Успішно працюють тут також два Олександри - Купрійчук і Романчук, а ще - Тхоржевський Валерій. І ці люди — невиправні оптимісти всупереч тому, що кожного дня мають справу не просто з механічним процесом заміни втрачених кінцівок на штучні, але з людськими долями, Це коли не досить виміряти, зробити зліпок, а потім готовий протез припасувати і навчити людину з цим ходити, якщо це нога, і цим орудувати — якщо це рука. Куди важливішим тут є невидимий і обов’язковий дотик до душі людини, яка є вразливою через втрату — набуту чи вроджену — частини тіла. Така людина потребує розуміння й підтримки. Дуже рідко — жалощів. Буває, що й виходу злості.

Що найбільш приголомшливе, - про цих спеціалістів донедавна широкому загалу практично нічого не було відомо. Але наразі в країні — війна. Скаліченим хлопцям збирають захмарні кошти на протезування. Та такіж саме протези виготовляють в Україні — безкоштовно!

Сьогодні цех, який був на момент заснування 26 філією Otto Bock у світі, - сьогодні є відділенням (цехом) Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування (ЛКЕПЗПіП).

Згідно законодавства (Постанова №321 від 5 квітня 2002 року “Про порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інваліді” - кожен інвалід має право раз на три роки отримати протез безкоштовно за рахунок держави.

“Для цього потрібно взяти відповідні документи із , - коментує Людмила Козак, - і дані про те, чи є людина на обліку, переглядаємо в базі Укрпротезу. Якщо нема — ставимо на облік, і вона раз на три роки отримує протез не лиш модульний, але й той, який ,скажімо, необхідний, аби мати справу з водою: прийняти ванну, зайти у море чи в ставочок . Ремонт у будь-який момент також робимо безкоштовно. Якщо людина зазнала інвалідності від нещасних випадків, то їхні фонди у районах дають нам скерування і ми цих людей протезуємо”.

За місяць в протезно-ортопедичному цеху Ковеля в середньому протезують до 30 чоловік. Тут кажуть, що менше часу займає протезування повторне, а коли вперше... То це випробування для всієї команди: людині припасовують протез, аби було якнайкомфортніше доти, доки не буде ідеально. Роботу приймають всі четверо протезистів. Вони жартома називають цей процес - “ у вісім пар очей”.

Своїх пацієнтів розповідають з неприхованим теплом і ніжністю. Вражаючих історій — на кілька фільмів. На кілька книжкових томів.
... Оксанка. Молода жінка з Франківська, у якої з незрозумілих причин утоврились тромби. Після медового місяця потрапила на хірургічний стіл. Врятували руки — не врятували ніг.
Нині ходить на протезах, які умисне передбачені для жінок, які люблять підбори (50 чи 70 мм).
.... Алла. Тричі заміжня мама трьох дітей. Веде повноцінний спосіб життя, теж не маючи двох ніг.
... Третьокласниця, яка потрапила до Василя Остапчука 9-місячним малям — без однієї ніжки. Нині третьокласниця. Ходить самостійно. Весела й життєрадісна дівчинка.
.... Хлопчик, у якого хвороба Пертеса ( відбувається руйнування голівки стегнової кістки) — ходить з допомогою спеціального апарата, який береже ніжку від руйнування.
... хлопчик з Франківська, якому в чотирирічному віці вантажівка переїхала стегно, нині в сьомому класі, красень, який займається спортом і бігає у футбол.
....священик також із Франківська, який втратив обидві ноги через обмороження — протезується лише у Ковелі й на протезах танцює.
... Богданка Караванська, спорстменка. Ниродилась без двох ніг. У Лейк-Плесіді на Паралімпіаді в саночному спорті зайняла друге місце...
І це далеко не повний перелік тих людей, які приїзядть протезуватись до Ковеля і тільки сюди.
Вони тут знаходять допомогу, шанс провадити звичайне життя і друзів. А це, погодьтесь, цілком по-європейськи.

Отже, безкоштовно (за наявності направлення з управління праці та соціального захисту населення) послуги протезування за новою технологію у ковельському протезно-ортопедичному цеху:

1) верхніх кінцівок
2) нижніх кінцівок
3) виготовлення ортезів на верхні та нижні кінцівки
4) виготовлення апаратів на верхні та нижні кінцівки
5) виготовлення устілок

Наша адреса:
Волинська обл.,
м.Ковель, вул. Б. Хмельницького, 17

Контактні телефони:
03352-5-15-03
03352-6-53-77
050-806-47-15
096-101-87-33
093-140-71-76

24-04-2017

Повернутися назад