П'ять років тому обласна рада прийняла рішення створити у Ковелі на базі колишнього дитячого садка центр соціально-психологічної реабілітації дітей, які волею долі опинилися в скрутних життєвих обставинах. Місцева влада без особливого ентузіазму сприйняла такий важливий крок, вважаючи притулок для сиріт «проблемним», пише газета "нова - Волинь". З приводу цього газета навіть виступила із критичною публікацією «Невже наші душі так зачерствіли?» (за 04.10.2008 р.)
Новоствореному закладу активно допомагали депутати обласної та Ковельської районної ради - одягом, взуттям, іграшками та ін. Реконструкція будівлі тривала три роки. На будівельні роботи та обладнання центру, який розрахований на 30 дітей, державою витрачено понад 5 мільйонів гривень.
- Такі центри, як наш, є у кожному обласному центрі України, - каже його директор, депутат Ковельської районної ради Василь Філюк. - Треба переходити на таку систему допомоги, яка передбачає індивідуальний підхід до кожної дитини, що неможливо в інтернатах, де перебувають сотні дітей.
У квітні цього року голова облдержадміністрації Борис Климчук звернувся із клопотанням до ковельського міського голови Сергія Кошарука передати у відання облради 117 квадратних метрів приміщення, підпорядкованого обласній службі у справах дітей. Причину такого прохання пояснив бажанням та фінансовою спроможністю розширити і правильно організувати роботу вищевказаного центру.
Але ковельські депутати відмовили, причому в рішенні сесії міської ради зазначено зовсім іншу площу - 243 квадратних метри. Тому під час чергової в облдержадміністрації апаратної наради Борис Климчук висловив здивування таким волевиявленням народних обранців. «До речі, в цьому листі ми констатували те, що в тих приміщеннях, м'яко кажучи, непорядок», - наголосив він.
- Позиція депутатів Ковельської міської ради незрозуміла, - заявляє начальник обласної служби у справах дітей Алла Оніщук. - Обласна рада законно претендує на дві незадіяні кімнати площею 117 квадратних метрів у приміщенні, в якому розташовується реабілітаційний центр. Спочатку ковельські депутати заявляли, що мають орендарів на ту площу, але, як виявилось, вже два роки шукають розпорядника, який би заселився на ту територію. І те, що завдяки нашій автономній котельні опалюється все приміщення, нікого не хвилює. А кімнати стоять порожні, нищаться. Ми ж готові одразу зробити ремонт, облаштувати кімнати для дітей. Сам не гам, і комусь не дам - ось так виходить.
Зараз у місцевих владних кулуарах багато депутатів нарікають, що тоді на сесійному засіданні ні міський голова Сергій Кошарук, ані спеціалісти відділу по управлінню майном комунальної власності, які готували проект рішення про відмову, толком не пояснили суть справи. Мало того, хтось із виконавців чи то помилково, чи то свідомо, за чиєюсь вказівкою, перекрутив квадратуру приміщення і вийшло так, що область просила «занадто багато» квадратних метрів. Голова облдержадміністрації був переконаний, що після його повторного листа ковельські депутати будуть більш прагматичними.
- Направити повторний мій лист на міську раду, а якщо треба, то й кожному депутату міської ради, - мовив Борис Климчук. - Ще раз зробимо їм іспит на державність, патріотизм, відповідальність. Якщо хтось надіється, що Климчук буде мовчати, помиляється. Тому що тут діти, і не просто діти, а ті, які потребують соціально-психологічної реабілітації.
Однак голова облдержадміністрації навіть і не здогадувався, яка подальша доля чекає на приміщення. Начальник Ковельського міськрайвідділу внутрішніх справ полковник міліції Микола Дубій надав Сергію Кошаруку лист, за підписом начальника УМВС України у Волинській області генерал-майора міліції Івана Прошковського, з проханням дати згоду на безоплатну передачу з комунальної власності міста у власність Ковельського міськрайвідділу внутрішніх справ для розміщення службових приміщень саме отих двох кімнат на першому поверсі, які просив голова облдержадміністрації для дитячого притулку. Народні обранці дружно сказали: «Так» - і до міліції перейшло майно, загальною площею 121 квадратний метр.
У депутата міської ради Геннадія Федчишина, який є автором даного проекту рішення, я поцікавився: «А для чого міліції це приміщення?»
- Що саме там має бути, начальник міліції не уточнював, а я - не питав, - щиро зізнався Геннадій Іванович. - Само собою зрозуміло, що для житла...
Його передчуття не підвели. Минув місяць - і виконком міської ради своїм рішенням переводить це майно до житлового фонду. Члени виконавчого комітету на чолі із Сергієм Кошаруком проголосували, як завжди, одностайно. Реконструкцію приміщення з метою влаштування там квартири доручили первинній професійній спілці атестованих працівників органів внутрішніх справ, яку було зобов'язано виготовити всю необхідну документацію і погодити її в управлінні містобудування та архітектури.
Підготував такий «сміливий» проект рішення виконуючий обов'язки начальника цього управління, колишній лідер фракції БЮТ у міській раді Сергій Панасюк. Це - той Панасюк, якого восени 1998 року за незадовільну роботу керівництво з тріском вигнало з посади архітектора Ковеля. Звичайно, головний зодчий міста є простим виконавцем. Але чи багато міліціонерів у Луцьку, не кажучи вже про Ковель чи інше волинське місто, мають таку велику квартиру? Про яку мораль можна говорити, коли з одного боку відмовляють державному закладу для сиріт, а з іншого - надаються такі розкішні житлові апартаменти - не для рядового чи сержанта?
Як кажуть, шила в мішку не сховаєш. Сказати, що обласні керівники були не задоволені цією майновою оборудкою - нічого не сказати. Тільки тепер область зреагувала принципово та миттєво. А генерал міліції Іван Прошковський, мабуть, і не здогадувався, який у нього меткий підлеглий у Ковелі служить. Не встиг полковник Микола Дубій ще й року пробути на посаді начальника міськрайвідділу, та й успіхами не може похвалитися, як ось тобі - квартира, хоч велосипедом по ній ганяй.
І тут відбувся крутий поворот. Як тільки ковельського городового трохи «повиховували» у Луцьку, він одразу ж написав міському голові листа: «Враховуючи важливе соціальне значення подальшої розбудови Волинського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей, Ковельський МВ УМВС України у Волинській області відмовляється від 121 метра квадратного нежитлового приміщення на вулиці Відродження, 12-а».
До порядку денного чергової сесії Ковельської міської ради було внесено два проекти рішень: один - про те, що міліція відмовляється від приміщення, а інший - про звернення голови облдержадміністрації Бориса Климчука щодо надання його обласному центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Але якщо перший проект депутати прийняли, то другий - провалили. Під час гострих дебатів керівник депутатської фракції БЮТ Михайло Гетьман, лідер ковельських соціалістів Людмила Стахорська та інші виступили категорично проти прохання голови облдержадміністрації.
Кажуть, що губернатора негайно проінформували про все це, і начебто з області навіть пролунав сердитий телефонний дзвінок одному з тих, хто голосував «не так». Чи не тому частину слуг народу в якусь мить ніби підмінили? До мікрофона вийшов підприємець та депутат від БЮТ Юрій Шлюєв і заявив, мовби з'явилась нова інформація, яка радикально змінила ставлення його особисто та колег по фракції до проблеми, що порушує голова облдержадміністрації. І вже ніхто з присутніх у залі не здивувався, коли народні обранці в єдиному пориві одноголосно підтримали це звернення. У Ковелі ще не таке буває...
|
