Днями на засіданні виконавчого комітету Ковельської міської ради начальник відділу культури Марина Приц розповіла про проблеми в організації навчального процесу дитячої художньої школи імені Андроника Лазарчука, з якими керівництво закладу стикається щороку. Відповідно до її інформації, наразі у чотирьох невеличких класах навчається 225 учнів із міста та району. До відома: згідно вимог навчального процесу така кількість юних художників мала б оволодівати малярським ремеслом у 8-10 навчальних аудиторіях. Директор мистецької школи Олена Цьомик розповіла, що вихованці закладу мусять носити за собою, переходячи з однієї аудиторії в іншу, верхній одяг, бо в звільненій аудиторії відразу ж розпочинає заняття інша група. Кабінет директора площею лише 10 квадратів змушені одночасно використовувати як вчительську, приймальню, бібліотеку, кімнату відпочинку і навіть лаборантську.
- Ми були б раді взяти на навчання ще діток, адже бажаючих оволодівати азами образотворчого мистецтва з року в рік усе більшає, однак не можемо через брак вільної учбової площі, - зауважила Олена Цьомик.
На засіданні виконкому Марина Приц порівняла умови навчання, які існують в Ковельській дитячій школі, з тими, що діють в аналогічному навчальному закладі міста Володимира-Волинського. З’ясувалося, що діти наших сусідів мають вп’ятеро просторіші учбові апартаменти, ніж ковельчани. Там навчається 243 учня, тобто практично стільки ж як у КДХШ, але до їхніх послуг аж 17 (!) кабінетів.
Варто зауважити, що питання про покращення умов навчального процесу виникло не тепер. Його вже обговорювали і намагалися вирішити попередні керівники міста, однак, безрезультатно. Тепер за справу взялися нинішні владні чиновники. У ході розгляду питання міський голова Олег Кіндер запропонував добудувати другий поверх школи під мансарду, тим самим розширити площу. Проте ця пропозиція не була підтримана з тих міркувань, що приміщення, де знаходиться школа, побудоване після Другої Світової війни, а те, до якого воно добудоване – ще за Польщі. Інша думка щодо вирішення даного питання: використання кабінетів культурно-просвітницького центру для проведення там уроків малярства, також не знайшла своєї підтримки.
- Ми не можемо носити з одного приміщення в інше важкі реквізити, які щоразу використовуємо для малювання, ліплення, також необхідну літературу, щось із меблів. Окрім цього, після регулярної роботи дітей з фарбами, пластиліном, іншими «брудними» матеріалами кімнати і коридор центру можуть втратити свій ошатний вигляд. Існує ще маса інших тонкощів учбового процесу, які стануть проблемою в разі «розпорошення» школи по різних приміщеннях, - ділиться своїми думками Олена Цьомик.
Педколектив дитячої художньої школи не втрачає надії, що з часом це питання таки вдасться вирішити, і юні, талановиті майстри пензля навчатимуться в комфортних, просторих аудиторіях. |
