Участь представників громадських, релігійних та благодійних організацій в процесі виправлення та ресоціалізації засуджених є невід’ємною частиною організації соціально-виховної роботи. Проте звернення громадянина США Вадима Іващенка на особистому прийомі до начальника управління ДПтС в області Олександра Герасимчука з проханням надати дозвіл відвідати Ковельську виховну колонію дещо здивувало. Хоча б тим, що на запитання, яку з організацій, церков чи конфесій він представляє, отримали відповідь: «Сам, по собі. Просто вірю в Бога». Пізніше, в ході бесіди Вадим повідомив, що 27 років тому відбував покарання в цій установі за крадіжку, а в травні 1985 року за зразкову поведінку та ставлення до праці і навчання був звільнений умовно-достроково.
Після звільнення в житті Вадима чекали серйозні зміни: переїзд до Америки, народження 6 дітей, власний, хоча й невеликий бізнес. Ще раз відвідати установу через багато років привело Вадима бажання допомогти хлопцям особистим прикладом через слово Господнє змінити своє життя на краще, знайти в собі сили визнати провину та спокутувати її, чітко визначити цілі у житті та вибрати шляхи їх досягнення. Саме під час відбування покарання він відчув що потрібен Богу і просто не може так жити далі. «Якби цього не сталось, я закінчив би життя десь на суворому режимі…».
Перебуваючи в установі Вадим закінчив загальноосвітню школу, здобув спеціальність слюсаря, яка допомагала спочатку заробляти на хліб після звільнення. Відвідавши професійно-технічне училище, школу, житлові приміщення, не приховуючи подиву зауважив, що з моменту його перебування в установі багато чого змінилось, а умови відбування покарання навіть порівняти не можна. Водночас Вадим одразу згадав своє місце у навчальному класі, викладачів, класного керівника, адже сидів за першою партою, а атестат отримав лише з двома четвірками.
Теплою була зустріч гостя із тепер уже пенсіонером, а в той час «замполітом» Леонтієм Абрамчуком, який погодився прийти на зустріч, адже Вадим був одним з найкращих вихованців.
Гість поцікавився про найнагальніші проблеми, які існують на сьогодні в колонії, і на пропозицію начальника колонії Юрія Михальчука посприяти в заміні старих вікон у спальних приміщеннях відділень СПС на сучасні металопластикові склопакети, відразу дав згоду та особисто відкрив замовлення та перерахував понад 10 тисяч гривень, а для засуджених передав солодощі та печиво.
Вдячні вихованці щороку відвідують установу, приїздять поділитись своїми успіхами, навіть разом із сім’ями. Особливим днем в житті установи є день проведення фестивалю самодіяльної художньої творчості засуджених «Червона калина», на проведення якого 4 серпня цього року було запрошено і Вадима Іващенка.
Мабуть в тому, що через чверть століття та відстань у тисячі кілометрів, людина виявила бажання ще раз відвідати виховну колонію, перш за все є заслуга працівників, які сумлінно виконують свій обов’язок, та, підтримуючи добру традицію, з покоління в покоління передають свій педагогічний досвід.
Заступник начальника управління Юрій Безушкевич |
