Чи можна працівникам йти у відпустку під час війни

У статті 20 закону України "Про правовий режим воєнного стану" закріплено, що у процесі трудової діяльності людей, щодо яких запроваджено трудовий обов'язок, незважаючи на воєнний стан, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна зарплата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, облік стану здоров'я тощо.

У законі України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" уточнюється, що у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.

Як діє КЗпП України під час війни

За загальним правилом, встановленим Кодексом законів про працю України та законом України "Про відпустки", щорічні основні та додаткові відпустки:

надаються працівнику з таким розрахунком, щоб їх використали, як правило, до закінчення робочого року;
черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом профспілки та доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку;
конкретний період надання щорічних відпусток у межах, встановлених графіком, узгоджується між працівником та роботодавцем.

Роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну. Війна війною, а працівник має право на відпочинок.

Водночас, на період війни в Україні запроваджуються обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норм законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим законом.

Коли відпустку під час воєнного стану працівникові можуть не дати

Відповідно до ст. 12 закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівникові у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.

Віднесення об'єкта до критичної інфраструктури має проводитись у порядку, встановленому Кабміном. Законом визначено, що для узгодження дій суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури має формуватися публічно доступний Реєстр об'єктів критичної інфраструктури. Проте відсутність на сьогоднішній день чіткого доступного переліку може призвести до певних маніпуляцій законодавством у разі спірних питань щодо відпустки працівників.

Водночас законом України "Про критичну інфраструктуру" визначено життєво важливі функції та послуги, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України.

Враховуючи, що за загальним визначенням об'єктами критичної інфраструктури є об'єкти, важливі для економіки, нацбезпеки та оборони, роботодавець в умовах воєнного стану може не надати відпустку працівникові, який працює на об'єктах, що забезпечують такі функції:

урядування та надання найважливіших громадських (адміністративних) послуг;
енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії);
водопостачання та водовідведення;
продовольче забезпечення;
охорона здоров'я;
фармацевтична промисловість;
виготовлення вакцин, стале функціонування біолабораторій;
інформаційні послуги;
електронні комунікації;
фінансові послуги;
транспортне забезпечення;
оборона, державна безпека;
правопорядок, виконання правосуддя, утримання під вартою;
цивільний захист населення та територій, служби порятунку;
космічна діяльність, космічні технології та послуги;
хімічна промисловість;
дослідницька діяльність.

Реалізація вищезазначеного права роботодавця відмовити у відпустці не буде вважатися обмеженням прав працівника чи його порушенням, а буде пов'язана з необхідністю виконувати роботи, спрямовані на захист національних інтересів. В інших випадках роботодавцям, навпаки, рекомендується в умовах воєнного стану надавати працівникам за їх бажанням відпустки, у тому числі відпустки без збереження заробітної плати.

Загалом нагляд за дотриманням законодавства про відпустки здійснюється Держслужбою України з питань праці та в межах повноважень — місцевими органами виконавчої влади та профспілками. Якщо у працівника виникають сумніви щодо обмеження його права на відпустку, він може звернутися до них за захистом або роз'ясненнями. Це може бути ефективнішим, ніж звернення до судових органів, робота яких дещо уповільнена під час війни.

08-06-2022

Повернутися назад