Безпека АЕС під час війни

Пропонуємо вашій увазі базові знання з фізики та структури АЕС. Це не злив інформації ворогові, не хвилюйтеся!

Отже, з чого складається система безпеки наших АЕС

Насамперед - це банально стратегічний об'єкт. Який насамперед дає дуже багато енергії та не вимагає для своєї роботи постійного підвезення вугілля. А значить захищати його ми будемо до останнього і битися за нього зубами.
Навколо АЕС існує система ешелонів захисту.

Територія самої станції захищена краще ніж територія військових баз - бетонні паркани по 5 метрів, колючий дріт, ворота яких хрін зіб'єш і КПП обшите сталлю.

Поряд зі станцією завжди є військова база із нашими воїнами + просунута система ПРО. Пробитися через це ракеті чи літаку буде дуже складно. Дуже! Ціль компактна - вся територія кілометр на кілометр, прикрити її досить легко. І це не чорнобильська станція, що, по суті, є просто сховищем - вона нічого не виробляє. АЕС, яка працює, нам куди важливіша. І ми в неї зубами вчепимося, але не віддамо.

Тепер про технологію

Усі поточні реактори в Україні водо-водяні. 14 реакторів ВВЕР-1000 та 2 реактори ВВЕР-440. За технологією це найбезпечніші серійні реактори у світі. Вони двоконтурні. Це означає, що вода, що контактує з радіоактивними елементами, залишається у великому такому бункері - гермооболонці. І не виходить за його межі. Це вода першого контуру.

Воду, яку пускають на турбіни, нагрівають там же у великих бочках - парогенераторах. Це вода другого контуру. З першою водою вони обмінюються теплом, але ніколи не змішуються.

Це, до речі, ключова відмінність від чорнобильської атомної – там були старі канальні реактори одноконтурні. Без гермооболонки. Без корпусу реактора.

Що таке гермооболонка? Це бетонний кубик 50-60 метрів. Із товщиною бетону близько одного метра. В який щільно-щільно набиті пристрої першого контуру. І в самому її центрі знаходиться сам реактор.

Реактор є акуратною бочкою шириною 4,5 м, і висотою активної зони 6 метрів. Останнє, що ви можете знайти на кресленнях це допоміжні пристрої. Товщина цієї бочки – 200 мм найкращої сталі. Важливо зрозуміти - це не канальне лайно, що використовувалося в чорнобилі. Це дуже компактний пристрій та високий рівень захищеності.

Навколо реактора багато інших пристроїв, що його прикривають + ложа самого реактора. Вода першого контуру завжди залишається всередині гермооболонки. На крайній випадок створено систему заливання всієї гермооболонки холодною водою для охолодження реактора.
Поруч є турбінний зал – у ньому низькотемпературна турбіна. У ній вода другого радіоактивного контуру.

Про роботу реактора

Як його можна "висадити"? - Ніяк. Там низьке збагачення палива, надпотужні системи захисту, подвійна система управління потужністю - як через керуючі стрижні, так і через розчин борної кислоти, що впорскується у воду першого контуру. При будь-яких позаштатних ситуаціях відбувається відключення автоматикою реактора і потім включити його можна лише через тиждень. Навіть якщо спробувати – автоматика не дасть цього зробити.

Так, до списків позаштатних ситуацій входить також пошкодження ЛЕП від станції до споживача. Через це реактор можуть вимкнути. Це нормально і лякатися цього не варто. Постоїть і ми його знову ввімкнемо.

Теплова інерція реактора так само значно нижча, ніж у чорнобильського - він охолоне куди швидше.

Як сповільнювач у ВВЕР так само використовується вода. Уповільнювач необхідний щоб відбувалася ядерна реакція. Без нього – неакції не буде.

На відміну від чорнобильського реактора, у якому сповільнювачем були графітові блоки, у ВВЕР реакція зупиняється наглухо за будь-якого чиху. А тим більше пробивання реактора. Окремо слід зазначити, що зробити з реактора атомну бомбу неможливо. Ну, ніяк. Взагалі - навіть теоретично.

І навіть якщо ну дуже постаратися - відключити насоси і намагатися повторити Фокусіму, то максимум який можна отримати через тиждень такої метушні це розплавлення ядерного палива і витікання його в спеціальний піддон під реактором. Усе. Більше тут нічого не вдієш. Це хороша та дуже надійна технологія.

Інженери довго старались, щоб цей реактор був максимально безпечний.

"Окей, а артилерія чи ще чого?"

Гермооболонці байдуже на артилерію. Щоб її розбити - по ній треба дуже довго бити прямою наводкодкою. А потім ще пробиватись через пристрої першого контуру. Сталеві. Ніяк. Просто – ніяк.

Випадкові постріли та попадання гермооболонки навіть не помітить. Аналогічно з бомбардуванням та іншими типами збитків. Можуть потрапити по турбінним залам і зупинити тим самим турбіну. Це так. Але там немає радіоактивності. Просто зупиниться блок і все. Турбіна ще й низькотемпературна - так що розліт деталей теж буде незначним.

Можуть потрапити по градирні – це така велика бетонна штука, висока-висока. По ній складно не потрапити. Вона ще з тонкого бетону, дірка буде велика... Але - це не важливо. Взагалі! Градирня зроблена такою високою тільки для того аби збільшити тягу для охолодження води, що виходить з конденсатора. І в основному технологічному процесі не дуже задіяна. Так що максимум який вийде через руйнування градині - в конденсаторі буде тепліша вода. До того ж градирня там не одна.

Чи розробляли механізми роботи АЕС із пошкодженою градирнею - невідомо, але це можливо. Ось взагалі можливо просто брати воду з найближчого джерела і не пускати її в замкнутий цикл, а скидати назад. Ця вода взагалі ніяким чином не стає радіоактивною, так що на це не звааємо.

Про сховище відпрацьованого ядерного палива

Так, вони є на кожній станції. На деяких АЕС - в самій гермооболонці, в деяких - на території. У будь-якому випадку вони дуже добре захищені.

І для відпрацьованого ядерного палива так само актуальна інформація, що я писав у розділі про ЧАЕС - з ним дуже складно щось зробити.

Підсумовуючи

Навіть якщо орки остаточно збожеволіють і намагатимуться нас залякати тим, що довбануть по станції... Вони просто блефують, залякують. Як наркоман у під'їзді. Бо вони опустились до рівня тварини.

А наші АЕС розраховані на просто чортове пекло.

І ми вистоємо незважаючи ні на що. Бо це наша земля. І ми нікому нічого не віддамо.

Слава Україні!

За матеріалами: Андрій Брацюк

04-03-2022

Повернутися назад