Фабрика з виробництва горілки та лікеру у Ковелі минулого сторіччя

На сьогоднішній день, цю будівлю згадують як військовий госпіталь, яким він і був за радянських часів. Хоча історія цієї споруди цікавіша і не обмежується лише одним радянським періодом.

Нажаль, багато відомостей часів Російської Імперії були втрачені, через що не можна дати конкретну відповідь, коли саме була збудована ця споруда.

Скоріш за все будівництво припадає на 1880-ті роки. На одній із підписаних фотографій будівля має назву «Казенный винный ратификаціонный складъ». Це фото було зроблено у 1906-1907 році. На ньому ми можемо спостерігати трьох чоловіків. Судячи із уніформи - це ковельська місцева поліція.

З деяких документів вдалося дізнатись хто керував цим підприємством за часів Російської Імперії. «Заведующий - н.ч. Александр Афанасиевич Трофимов. Его помощник: н.ч. Григорий Трофимович Шуршавый и кол.рег. Василий Никифирович Лозинский».

Після закінчення Першої світової війни Ковель знаходився у складі Польської Республіки. На деяких документах це підтриємство носить назву «Panstwowa Wytwornia Wodek» (Державна фабрика із виробництва горілки). А знаходилась вона по сьогоднішній вулиці Т.Шевченка, яка за Польщі мала назву Monopolowa, що перекладається як "Монопольова" (винний магазин). Підприємство знаходилося за адресою вул. Monopolowa 46.

У деяких документах підприємство числиться як «Fabryka Wytwórni Wódek i Likierów» (Фабрика із виродництва горілки та лікеру). Підприємство контролював пан Цилбер ( H. J. Zylber ). Витяг із документу: «H. J. Zylber był również właścicielem Wytwórni Wódek i Likierów w Kowl».

В одному із польських видавництв було зібрано усі підприємства із виготовлення спиртних напоїв. Усього в переклік увійшло 1137 підприємств. Ковель зайняв там 420-те місце: «420. Państwowa Wytwórnia Wódek nr 2, Kowel, Fabryka Wódek».

Нажаль, на сьогоднішній день будівля обростає хащами, так як продовжує належати Збройним Силам України. Хотілося б сподіватись, що з часом, колишня фабрика буде належати Ковельській громаді і архітектура буде збережена, так як це безперечно є історичною пам‘яткою місцевого значення.