Дитяча бібліотека - юденрат міста Ковеля

Історія цієї будівлі розпочинається із 1900-тих років, як приватний єврейський будинок - класична царська кам’яниця. Хоча вже за часів Другої світової війни, а саме з 1942-го року, у цьому будинку знаходився юденрат.

Про це пише на свойї Facebook-сторінці @KowelVintage.

Варто згадати, що у Ковелі було створено два гетто, одне з них - на території теперішнього ліцею №7, а друге – там, де зараз розташований парк культури і відпочинку імені Лесі Українки.

Головна різниця між цими гетто полягала у тому, що на місці ліцею №7 євреї були повністю приречені на смерть. В той час як на території Лесиного парку в гетто знаходилися євреї, які були ще спроможні працювати «на благо великого Рейху».

Юденрат - це орган місцевого самоврядування, який створювався німецькими окупаційними військами. По суті, це була поліція, яка складалася із єврейського населення. Однією з головних функцій юденрату було ведення реєстру єврейського населення в гетто, контроль за порядком, протидія контрабанді, розподіл працівників на примусові роботи тощо.

Нацистським Ковельським гебітскомісаром Еріхом Каснером власноруч велися розстріли єврейського населення у місті Ковелі. Зокрема, саме в декількох метрах від цієї будівлі, за свідченнями, було розстріляно євреїв, які намагалися пронести контрабанду на територію гетто, яке в той час було обнесено парканом і колючим дротом.

Не кажучи про розстріли на території нового єврейського кладовища, яке знаходилося на місці нинішнього Палацу культури імені Тараса Шевченка, де було розстріляно близько 7-ми тисяч місцевого населення.

А вже із часів Радянського Союзу і до сьогодні ця будівля виконує функцію місцевої бібліотеки.

До вашої уваги фото післявоєнної доби вже за часів радянської влади. На одному із знімків дуже добре видно (обведено червоним кольором) місця вибоїн і пошкоджень часів Другої світової війни.

28-08-2021

Повернутися назад