Як живеться ковельським патрульним.

  На своїй сторінці у Фейсбук Валентин Каленіченко (Valentyn Kalenichenko), який працює у Патрульній поліції, поділився враженнями про умови проживання тих, кого відрядили на роботу з інших підрозділів у Ковель (тимчасово). У коментарях читачі розділились на дві групи: одні не підтримують поліцейського, нагадуючи про умови служби в АТО і низькі зарплати лікарів, які рятують життя. Тож радять патрульному "не скиглити". Інші - нарікають на державу, яка, як завжди, кинула людей сам на сам з проблемами. Та, незважаючи на складні умови побуту поліцейського, Ковель столичному мешканцю таки сподобався!

 

Допис зі сторінки автора подаємо без змін.

 

"Керівництву Національної поліції присвячується!!!

Моє відрядження в Ковель, або реформа Патрульної поліції очами з середини!!!

Місто Ковель, чудове місто на Волині і там, за задумом керівництва Національної поліції та Департаменту патрульної поліції прийшов час розпочати роботу патруля. Та от незадача, місцева молодь досить скептично віднеслась до такого пориву керівництва Нацполу і вирішила, що 8 000 гривень на місяць, це не та сума, заради якої вони будуть віддавати свої кращі роки службі в патрулі. 

 

Але механізм реформи запущений і от 03.02.2018 року перші патрульні Ковеля урочисто приймають присягу. Але їх не більше десяти. Керівництво, співробітників інших підрозділів та інших патрульних добровільно-примусово відправили сюди працювати з Луцька. Але й цих людей замало, тому було прийнято рішення відправити 40 чоловік з інших міст України, в тому числі 30 патрульних з Києва. 03.03.2018 року, я та ще 29 патрульних Києва, виконуючи наказ керівництва Департаменту патрульної поліції, поїхали на ротацію в Ковель строком на один місяць. Нам пообіцяли, що умови проживання будуть хорошими. Але прибувши на місце проживання, ми були шоковані!!! 

 

Заселили нас в один з корпусів колишнього санаторію, який з початку 90-х років минулого сторіччя стояв закинутий, а зараз перебуває на реконструкції. Сам санаторій декілька років назад був переданий Луцькому військовому ліцею, пара корпусів якого відреставровано і зараз тут навчаються діти. Фото, які я додаю, не передають той жах і відсотків на 20. Температура в кімнатах не перевищує +15 градусів, гаряча вода відсутня, в деяких кімнатах відсутні навіть розетки, двері в кімнатах не зачиняються, відсутні замки, в коридорі протяги, про санвузел я взагалі мовчу. І тут ми маємо прожити цілий місяць. 

 

Після багатьох спроб довести проблему до керівництва, нам лише пообіцяли давати гарячу воду з 21 до 22 години та на пару градусів підняти температуру в кімнатах. Як нам повідомили, що на наше проживання держава не виділяє кошти і це все, що для нас можуть зробити. Мабуть, для таких як ми, грошей не має. Телефонний звязок тут працює через раз, про інтернет я взагалі мовчу. А сьогодні опалення знову прикрутили. Таким чином нас "мотивують" на результат. 

 

Р.S. Люди повірили в реформу, повірили керівництву, залишили дома дружин, дітей і поїхали виконувать свої службові обов'язки до чудового міста Ковель, де велика кількість гарних церков!!!"

 

За матеріалами КovelPost