На Ковельщині відбувся вечір пам’яті В’ячеслава Хурсенка

   Світлу пам'ять відомого українського композитора, поета, виконавця власних пісенних творів В’ячеслава Хурсенка в його рідному селі Вербка, де він провів дитячі та студентські роки, вшановували віршами, піснями, спогадами, словами вдячності за невмирущу пісенну творчість. Саме невмирущу, тому що, як відомо, зі 100 пісень композитора 99 – це визнані хіти, а його твір-поема «Соколята» увійшов до ста найкращих пісень України. І це тоді, коли В’ячеслав Хурсенко за всю свою недовгу, але доволі плідну, творчу діяльність не мав жодних почесних звань. Втім для нього – це не було головним, адже своїм оксамитовим баритоном він зміг заволодіти непідкупною любов українців, які й понині співають його пісні, вшановують світлу пам'ять волинського соловейка.

Цими днями виповнилося б 50 років нашому славетному землякові В’ячеславу Хурсенку. З цієї нагоди в будинку культури села Вербка відбувся тематичний захід «Візьміть мої вітрила…». Щоправда, організатори обіцяли провести масштабний фестиваль пам’яті поета, композитора і виконавця, навіть провели кілька засідань організаційного комітету, однак уже сталося як сталося. Хоча сільський голова Павло Безека, який взяв участь в заході, запевнив селян, що наступного року все буде інакше. Також приїхали віддати данину шани геніальному композитору заступник голови Ковельської райдержадміністрації Роман Кульцман, громадський активіст Анатолій Семенюк, заслужений працівник культури України Іван Сидорук, представник Українського фонду культури Володимир Сарапін, депутати районної ради, односельці.

Багато біографічних відомостей про В’ячеслава Хурсенка з уст ведучих, друзів дитинства, людей, які кожен у свій час був знайомий з українською зіркою, дізналися присутні на заході. Зокрема, викладач Ковельського медичного коледжу Віталій Лихобицький, де В. Хурсенко здобував професію фельдшера, розповів, яким відповідальним до навчання був його студент, і що вже тоді юнак із Вербки твердо заявляв, що обов’язково стане відомим співаком. А товариш дитинства В’ячеслава Федір Савлук пригадав, як довгими літніми вечорами вони збиралися разом, а до них зазвичай приєднувалися й інші сільські хлопці, і переспівували пісні відомого російського барда Володимира Висоцького. Тон таким музичним сходам завжди задавав енергійний, життєрадісний В’ячеслав, він же і акомпанував товариству під гітару. А ось ще один друг нашого славетного земляка Микола Потеруха виконав два його відомих музичних твори.

Справжній успіх до волинського співака прийшов на початку 90-х років. У 1992 він здобув друге місце на Всеукраїнському фестивалі «Червона Рута», а в 1998 році виборов гран-прі фестивалю «Пісенний Вернісаж». Свою пісенну скарбничку геніальний композитор щораз поповнював усе новими музичними творами, окремі з яких були виконані на цьому вечері-пам’яті місцевими аматорами Вербського будинку культури. А на завершення заходу дзвінкоголосий ведучий Андрій Мигуля (керуючий справами Ковельської районної ради) заспівав найвідомішу пісню В’ячеслава Хурсенка «Соколята», котра в 2000 році отримала диплом «Шлягер ХХ століття».

До слова, міська влада згодом ще обіцяє встановити на території села дизайнерську лавку з інформаційною дошкою і поряд посадити кущ калини.