У Ковелі вшанувала пам’ять Тараса Шевченка

Вчора, 22 травня, минуло 155 років з часу перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі. Громада Ковеля разом з усією Україною вшанувала пам’ять поета. З часу відкриття у місті монумента Великому Кобзарю такі заходи стали традиційними. Представники міської і районної влади, духовенства, політичних партій та громадських організацій, учнівська молодь взяли участь у мітингу з нагоди пам’ятної дати, - повідомили на сайті Ковельської міськради.

Захід розпочався з поминальної панахиди, яку відслужив благочинний Ковельського міського деканату УПЦ КП протоієрей Анатолій Александрук із духовенством

Ведучі – учні ЗОШ №5 нагадали присутнім про нелегке життя Кобзаря, історичні події, які передували перепохованню. Тарас Шевченко хотів залишитись на рідній землі. Він написав «Заповіт», сподіваючись, що не тільки його душа, але й тіло буде нерозривно пов'язане з дорогою серцю Україною. 22 травня 1861 року прах поета перепоховали там, де він і заповідав.

Міський голова Олег Кіндер у виступі зауважив, що Шевченко належав до тих нечисленних обранців людства, які не дбають про власне щастя, бо все їхнє життя – це боротьба за правду. Шевченко пишався своїм родом, поколіннями предків, історією, народом. Ми живемо у непростий час. Україна вкотре проходить іспит на своє буття. І ми зможемо довести, що гідні називатися українською нацією. Сьогодні осмислення національної єдності ми бачимо у новому контексті: ми говоримо про те, що відроджує, творить, гуртує українців. Шевченко – один з таких об’єднуючих факторів.

Звернувся до учасників мітингу голова Ковельської районної ради Андрій Броїло. Він наголосив, що Шевченко був і залишатиметься тією людиною, чий талант, творчість і життя сприяють об’єднанню українців.

Чимало творів поета прозвучало в цей день. Уривок з поеми –містерії «Льох» прочитала член Ковельської філії «Союзу Українок» Лідія Козуля. Жінка також розповіла про життя Кобзаря, неоціненний скарб його творчого спадку.

У знак вшанування пам’яті Тараса Шевченка учасники зібрання поклали квіти до підніжжя пам’ятника.