Ковельський "Апперкот" поступився луцькому "Агротеху" |
Субота подарувала справжню витончену насолоду тим глядачам-гурманам, які глибоко цінують та люблять саме футзал, а не футбол. Адже на майданчику фактично не було хаотичної біганини, сумбуру та безглуздих виносів м’яча чи закидів а-ля «Бий наперед – там розберуться». Всі ігри – це були воістину шахові партії, щоправда, одні гросмейстери вміло використовували остаточний вирішальний хід, а другі – на жаль для себе, - ні,- повідомляє "ВолиньSport".«Аперкот» (Ковель )- «Волиньагротех» (Луцьк) - 3:6 Відкривали тур у Ковелі «Аперкот» та «Волиньагротех». Чомусь переважна більшість поціновувачів футзалу надавали перевагу господарям, і для цього були вагомі підстави – на рідному майданчику «Аперкот» вкрай рідко втрачав очки не те, що в обласних першостях, а й у Першій лізі України рідко кому вдавалося поїхати з Ковеля зі щитом. Однак, очевидно, що «Волиньагротех» дуже скрупульозно розібрав гру «аперкотівців» саме на домашньому майданчику специфічних розмірів. І вже до 11-ої хвилини дубль Дмитра Бурковського став конкретною заявкою на перемогу. Загалом, склалося враження відносно рівної гри, проте якщо ковельчани свої нагоди присвячували подрузі воротаря – штанзі, то лучани не церемонились і забивали))). От і вийшло, що всю гру гості вели, а господарі наздоганяли. Перший тайм закінчився двопунктовою перевагою «агротехів» 2:4 (Романчук Р., 16, Марчук О.,23 – Бурковський Д, 8,11, Кузьмич Р., 16, Шелест П., 24), а фінальна сирена збільшила відрив до трьох – 3:6 (Мороз П., 50 – Рижановський А., 41, Назарук П., 44 ). Що ж, цією звитягою «Волиньагротех» дав гідну відповідь тим, хто почав розповідати про кризу, зіркову хворобу та інші нібито негаразди в цій команді. Суботня зустріч продемонструвала, що все ок. «Кураж» (Горохів) - «Комфорт-Сервіс» (Рівне) - 0:4 Попри кінцевий рахунок на табло, горохівчани відверто приємно здивували. Зізнаймося, усі чекали, що «Кураж» повністю закриється і влаштує «оборону Сталінграда». Ба ні, гравці з Горохова абсолютно не знітилися і почали академічно по-футзальному тримати м’яч. Дивовижно, та як не намагався пресингувати «Комфорт-Сервіс», добру половину тайму нічого в них не виходило, бо «Кураж» технічно ганяв круглого на своїй половині майданчика, а потім раптово робив розрізаючий пас уперед, і тим самим виходив із пресингу. Та от лихо – в команді, на жаль, не знайшлося «свого Бобилєва», який вмів би і прийняти, і притримати, і пас скинути набігаючому. Тому в горохівчан виходило все, крім останнього пасу. От і вийшло, що гра – рівна, але «Комфорт» моменти створив, а «Кураж» - ні. А моменти, як відомо, то рано чи пізно – голи. Тому, реалізувавши 50% своїх нагод, Рівне здобуло необхідний результат. «Вотранс» (Луцьк) – «Надія» (Хорів) - 2:7 А справжньою окрасою суботнього футзального вечора в «Арені Спорт» став двобій чинного чемпіона та бронзового призера. Підсилення «Надії» досвідченими гравцями далося взнаки, у той час як в лучан не було на майданчику зіркової пари Панас-Рибковський. Із самого початку зустрічі лучани не засоромилися іменитих футзалістів, і прибрали ініціативу до своїх ніг. А гості, склалося, і не перечили. І от, у той момент коли здалося, що «Вотранс» ось-ось дожме «Надію» до гола, разючий контрвипад із виведенням на ударну позицію … Кольцуна (!!!), і є 0:1. В цілому, локачинці здивували тим, що так закручували мережива своїх атак, що на завершальний постріл виводили не так забивного Шафранського, як тих, хто мав би бути позаду. Здивували, що тут скажеш. І «вотрансівці», схоже, до такого маневру були неготові. А «Надія» тим часом завершувала атаку за атакою. Словом, заслужена закономірна перемога команди, номінально з Хорова, і тепер дві команди потихеньку відриваються від інших. |
19-01-2015 |
| Повернутися назад |
Архів: 1992-2010| 2010-2012| 13| 14| 15| 16| 17| 18| 19| 20| 21| 22| 23| 24| 25|
Субота подарувала справжню витончену насолоду тим глядачам-гурманам, які глибоко цінують та люблять саме футзал, а не футбол. Адже на майданчику фактично не було хаотичної біганини, сумбуру та безглуздих виносів м’яча чи закидів а-ля «Бий наперед – там розберуться». Всі ігри – це були воістину шахові партії, щоправда, одні гросмейстери вміло використовували остаточний вирішальний хід, а другі – на жаль для себе, - ні,- повідомляє







































