Ковельський "Апперкот" розгромив "Комфорт-Сервіс" |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Недарма ж бувалі кажуть, що останній бій – він найважчий. Усього три матчі фінального туру в Суперлізі Волині мали розставити всі крапки над «і». Три матчі, три години, три призери, - повідомляє "ВолиньSport""Комфорт-Сервіс" - "Аперкот" - 0:6 Першими на голубо-синій гумоподібний майданчик вийшли представники двох футзальних шкіл з Рівного та Ковеля. Треба відверто зазначити, що останні ігри рівненські гравці проводять без вогника в очах (в нормальному розумінні цього вислову). Яка причина – травми чи ще щось? То, як кажуть, внутрішні нюанси доволі симпатичного клубу «Комфорт-Сервіс». Однак на лице мали те, що, принаймні, дві зустрічі вони провели без нАстрою та настрОю. Або ж ми його не помітили. У суботньому протистоянні боротьба тривала до рахунку 0:3. Хоча Рівне й мало кілька нагод, але Ковель впевнено взяв ініціативу у свої руки та ноги і не відпускав її до фінальної сирени. Добротна та заслужена звитяга «Аперкота», яка вивела їх на третє місце. Тепер ковельчанам залишалось чекати результату матчу «Волиньагроотех» - «Вотранс» і сподіватися, що «вотрансівці» хоча б зіграють унічию. "Кураж" - "Надія" - 1:5 Також академічну перемогу здобула й хорівська «Надія». Звісно, що рівень гравців «надійних» та «куражних» трохи різний, однак мусимо зазначити факт інший. Вже не перший тиждень горохівчани приїжджають на гру суперліги, зігравши того ж дня два-три матчі на районну першість в Горохові. Звісно, хлопці молоді та здорові, однак у другому таймі все дається взнаки. Чому так? Без коментарів. Хорів же, здобувши, три очки, сів споглядати за матчем «агротехів». Нічия у цьому матчі була невигідна обом суперникам, адже в такому разі одні втрачали «золото», а інші – «бронзу». Тільки звитяга, тільки обом… "Волиньагротех" - "Вотранс" - 0:0 Напередодні цього двобою почали точитися всякі неприємні розмови щодо того, що «Волиньагротех» розмотивує «Вотранс» й стане вперше в історії чемпіоном області. Та вже перші ж атаки показали, що битва буде ще та. У цьому матчі вистачало всякого: боротьби, жорсткості, подекуди грубощів та дрібних зіткнень… І якби арбітри були фанами судді «Генгам» - «Динамо», то було б чимало вилучень. Сказати, що перевага була в однієї з команд, ніяк не можна. Атаки летіли, наче каміння з катапульти у двох напрямах. Металеві штанги дзвеніли від ударів гравців обох команд. І як не прикро для луцьких вболівальників, які таки мріяли повернути 1 місце в Луцьк, така непоступлива боротьба була вигідна третій стороні – «Надії». Так, врешті-решт, і сталося. Нічия, яка нічого, крім розчарування, не дала жодній із команд….
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
23-02-2015 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Повернутися назад |
Архів: 1992-2010| 2010-2012| 13| 14| 15| 16| 17| 18| 19| 20| 21| 22| 23| 24| 25|
Недарма ж бувалі кажуть, що останній бій – він найважчий. Усього три матчі фінального туру в Суперлізі Волині мали розставити всі крапки над «і». Три матчі, три години, три призери, - повідомляє







































