Повертаємося до написаного. Чому Ковельське дитяче містечко атракціонів поросло бур’янами?

   Минулого четверга, 17 вересня нинішнього року, інтернет-видання «ПроКовель» розмістило інформаційно-оглядовий матеріал «У Ковелі дитяче містечко поросло бур’янами». Там розповідалося про те, в якому стані нині перебуває розважальний майданчик атракціонів для активного відпочинку дітей парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, а додатком до викладеного слугували красномовні світлини, зроблені там же. І ось сьогодні директор парку культури (так він підписався нижче, - ред.) О. Л. Старчук особисто приніс до нас у редакцію інтернет-видання «ПроКовель» лист, в якому виклав власну думку стосовно того, що було і що діється зараз на підконтрольному йому комунальному підприємстві, яким він керує з кінця червня цього року. Ось його зміст:


«17 вересня цього року в інтернет-виданні з промовистою назвою «Все про Ковель» опублікована стаття щодо проблем міського парку культури і відпочинку. Оскільки в ній називається моє прізвище як керівника цього культурного закладу, то вважаю за необхідне викласти свою точку зору на порушені питання.
Я призначений на посаду директора парку культури і відпочинку на конкурсній основі 25 червня цього року або три місяці тому. Слід віддати належне теперішній міській владі, адже це мабуть вперше за всю історію парку його керівник був призначений за результатами проведеного конкурсу на заміщення вакантної посади.
Вже при першому знайомстві з цим культурним закладом в мене дійсно склалося гнітюче враження. Облізлі лавки, облуплена фарба на атракціонах, кучі недопалків на землі аж ніяк не викликали радісних емоцій. Негативне враження від побаченого ще більше посилилося, коли поважна тітонька біля будки з написом «каса», припинивши лузати соняшникове насіння, прокуреним голосом стала розповідати мені (наприкінці червня 2015 року!), що працівникам парку не виплачена зарплата за період з вересня 2014 року. Це було для мене ніби холодний душ на голову.
Помітив я і посохлу, нескошену траву, і самонасіяні дикі кущі віком декількох років в містечку атракціонів. Але одночасно виникло запитання: чому працівники парку на протязі майже трьох місяців від початку його роботи, кожен біля свого робочого місця не можуть навести лад, прибрати сміття, недопалки, зрізати серпом, ножем або просто виполоти бур’яни? Виявляється, що ні, не можуть. Вони вже звикли, що це повинен робити прибиральник території, посада якого була скорочена у зв’язку з боргами по заробітній платі. Виявляється набагато легше і простіше, замість того, щоб самим засукати рукави і навести порядок на робочих місцях, звинувачувати в такому стані керівника. Безсоромно лукавлячи при цьому.
Адже не власним коштом працівників була придбана фарба і не тільки їхніми руками був пофарбований атракціон «Юнга» (в статті він чомусь названий «Паровозик»). Насправді за моєю вказівкою при всій фінансовій скруті підприємства було виділено з каси 500 гривень на фарбу. Однак виявилось, що повністю пофарбувати атракціон працівникам парку не до снаги. Це не входить в наші обов’язки, було заявлено мені. Прийшлося запросити волонтерів, які завершили справу, за що їм велике спасибі.
Тепер стосовно нескошеної трави. Я розумію, для того, щоб регулярно щомісяця косити траву і надавати парковому газону естетичного вигляду, необхідне відповідне обладнання. Виявляється, що ще весною 2012 року колишнім директором парку за майже 4000 гривень (або майже 500 у.о.) була придбана для цього фірмова мотокосарка «Штіль», якої в наявності чомусь не виявилося. Зателефонувавши до свого попередника, я поцікавився, де придбана три роки тому мотокосарка, адже потрібно приводити парк до ладу? На що отримав відповідь: а вона вже списана. Не повіривши своїм вухам, я підняв бухгалтерські документи і побачив, що мотокосарка дійсно списана. Але, о диво!, в тому ж місяці, коли була придбана, з мотивацією: використано для косіння газонів. До речі, до складу комісії для списання обладнання входили і ті працівники парку, які тепер плачуть «крокодилячими слізьми» щодо посохлої нескошеної трави. Так і хочеться відповісти їм словами відомого політика: не потрібно красти. Тоді появляться і кошти на зарплату, і на фарбу, і на обладнання. Якщо до цього додати ще й бажання працювати, або хоча б не ставити палки в колеса іншим, які працюють, то в містечку розваг дійсно можна навести лад. Самотужки, не киваючи на міську владу.
І насамкінець, стосовно боргів по заробітній платі. На даний час заробітна плата працівникам виплачена по липень 2015 року включно. Повністю погашені минулорічні борги, включаючи заборгованість по єдиному соціальному внеску до Пенсійного фонду. До речі, заборгованість по заробітній платі за липень 2014 року була виплачена лише а травні цього року або майже через рік поспіль. Але про це чомусь «скромно» промовчали як працівники парку під час спілкування з міським головою Олегом Кіндером, так і автор статті. Виходить, як в тій приказці: за деревами (в нашому випадку - посохлою травою) і лісу не бачать. Або не хочуть бачити, чіпляючись за окремі мої прорахунки, які є чи не в кожного молодого керівника.
Надіюсь, що мій лист також буде розміщений у вашому виданні і таким чином виведе дискусію стосовно проблем парку в публічну площину із залученням широкого кола небайдужих жителів нашого прекрасного міста».

З повагою,

Директор
парку культури                                                О.Л.Старчук

22.09.2015 р.

23-09-2015

Повернутися назад