Пригадують ветерани Ковельщини... |
| Кавалер бойових орденів та медалей Андрій Щибря з Голоб — один з п'яти ветеранів війни, які визволяли Ковельський район. Окрім перемог на фронті, за плечима ветерана — великий життєвий досвід керівника місцевого господарства, наставника молоді. “Шанувати землю, на якій живеш і берегти мир!” - такими є заповіді ветерана сучасникам напередодні дня Перемоги, - інформує "Телевізійний центр Ковель". Уродженець села Петрівська Гута на Черкащині Андрій Щибря пішов на фронт у 17-ять. Після евакуації спочатку на Дніпропетровщину, а потім і в Сталінградську область вирішив “приписати” собі зайвий рік, аби піти в армію разом зі старшими за себе товаришами. “В Сталінградській області в 1942 році призвали в армію. Мені було тоді 17 років. І хоч я тоді ще був непридатний до армії, я приписав собі 1 рік і пішов на фронт.”, - розповідає ветеран. Вперше потрапив на фронт на Курській дузі: водій артилерійського полку підвозив снаряди на передову грандіозної танкової битви. Потім, після перенавчання, служив стрілком-радистом у танкових військах. Двічі був поранений. А Перемогу зустрів у Чехословаччині, під Прагою. “Тоді було загальним. Всі були раді — і солдати, і населення. Була суцільна радість. Ліковання. Після війни направили воювати на Схід, на війну з Японією. Після її закінчення був демобілізований”, - каже Андрій Щибря. У Голобах, де Андрій Кононович проживає разом з дочкою — Тетяною Андріївною — його знає кожен. Приїхав на Волинь разом з дружиною, яку направили на роботу. Працював у місцевому колгоспі. 25 років був головою господарства. Окрім бойових орденів та медалей нагороджений і орденом “Знак пошани”. Але секрет справжньої поваги серед людей і настанови для молоді формулює просто: “Треба любити свою країну. Шанувати землю, на якій живеш. І працювати - в ім'я її добробуту!” “Немає в нього особливого здоров'я. Ми в цьому році були в обласному госпіталі інвалідів, і в минулому. Ще трошки підтримуємо здоров'я — та й Богу дякувати, живемо!”, - розповідають дочка Тетяна Воробей. На питання прокоментувати сьогоднішні події в Україні сивочолий ветеран мимоволі тягнеться за сигаретою. Каже: з таким життям палити не кинеш. І просить берегти мир. Бо хто, як не він, знає ціну війни... |
09-05-2014 |
| Повернутися назад |
Архів: 1992-2010| 2010-2012| 13| 14| 15| 16| 17| 18| 19| 20| 21| 22| 23| 24| 25|







































