top

Новини
Ковель
Відео
Корисне
Карта
Інформація

 
Новини України
 

На Ковельщині повністю висохло озеро Нечимне

   Помирати «велике лісове бездонне, як говорили тамтешні люди, озеро» почало вже чимало років тому. Не порахувати нарад і засідань, публікацій у пресі в пошуках шляхів його порятунку. Але, виходить, що насправді нам дуже байдужа наша ж спадщина, інакше б Нечимне таки врятували. Щоразу справа впиралася об якісь чиновницькі перешкоди, а озера, як і люди, один раз народжуються - один раз помирають. Про те, що  озеро вже повністю висохло цього літа, і нині на його місці – зарості дикого рису висотою майже в людський зріст, повідомила Ольга Петрівна Бойко, котра завідує музеєм «Лісової пісні»,  філіалом Колодяжненського меморіального музею Лесі Українки. Його працівники і створювали тут експозицію, - пише газета "День".

Мешкає Ольга Петрівна у селі Скулин, що за кілька кілометрів від урочища Нечимне. Про екскурсії з  нею домовляються по телефону, на роботу вона добирається велосипедом, скутером, а бува, що і пішки.  У самому музеї постійно є доглядач. Бойко запрошує приїжджати сюди найперше навесні, бо тоді вся місцина навколо музею вкрита килимом анемонів. Влітку тут свої неповторності, а восени  - багато опалого листя, яким дуже люблять гратися діти, вони часто тут бувають на екскурсіях. Цікавляться місцем, де народилася драма-феєрія «Лісова пісня» і поляки, бо скулинці вже багато років дружать з однією польською гміною з-під Хелма. Недавно з Польщі передали у Нечимне два портрети Лесі Українки, виконані місцевими майстрами: один – на полотні, інший – різьба по дереву. Дикий рис на бездонному озері, у якому і не купалися через це, посіяв мешканець також Скулина,  аби дикі качки мали де ховатися у заростях. Рис  же росте з такою швидкістю, що і озеро погубив. На дні – кількаметрові запаси мулу, сапропелю, цінного добрива. Чистити озеро земснарядом (аіншого варіанту просто нема) забороняли екологи. Ольга Петрівна пригадує, як вони стверджували, що після втручання у природу може зникнути унікальна  рослинність навколо озера. Ну тоді зникло  озеро...

 Історія знайомства родини Косачів з Нечимним сягає літа 1884 року, коли Олена Пчілка з сином Михайлом, дочками Лесею і Ольгою гостювали в урочищі на березі озера у дядька Лева скулинського, куди він вибирався на літо пасти худобу. Про ці відвідини залишила спогади молодша сестра і біограф Лесі Українки Ольга Косач-Кривинюк. Тут Леся почула про мавок, Того, що греблі рве,  водяного та інших осіб з народної творчості, котрих опісля поселила у драмі-феєрії. Нема вже на березі і хати дядька Лева, родичі перенесли її у село, зробивши з неї хлівчик.  Про хату нагадує лише знак. Такий, мабуть, поставлять і на місці, де було озеро Нечимне. Ще є 300-літній дуб, описаний у «Лісовій пісні», криниця тих же часів. І туристи таки їдуть не таблички читати на місці зниклих артефактів, не копії документів у музеї, бо в Колодяжному – меморіальні речі. Туристи їхали б побачити первісну природу, яка надихнулаЛесю на створення шедевру. Чи поїдуть тепер, після зникнення Нечимного, ще  питання.

30-09-2016
Повернутися назад


 
Архів новин: 1992-2010 | 2010-2012 | 2013 | 2014 | 2015| 2016

 
Галерея

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 
ТЦК-ІНФОРМ
 
Телевізійний Центр Ковель
 
ТЦК 1992-2010
 
Колискові
 
ТВ Онлайн
 
top
© 2009 — 2017 | ТЦК
Телевізійний Центр Ковель
Адреса: м.Ковель, вул. Незалежності, 73
Тел.(03352) 3-28-91
Електронна адреса: tck@kovel.tv
При використанні матеріалу гіперпосилання на сайт Ковель обов'язкове!
top