top
Новини
Ковель
Корисне
Бізнес
Інформація
Карта


Колискові
Галерея

Україна готується запровадити мита на молдавський і білоруський прокат – Інтерфакс

 Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) до 1 січня 2020 р. має прийняти рішення за підсумками антидемпінгового розслідування щодо імпортованих в Україну гарячекатаних прутків з вуглецевої і легованих сталей, розпочате в липні 2018 р. Ця товарна група використовується в будівництві, машинобудуванні, метизній промисловості.

Розслідування було розпочато з ініціативи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) і неодноразово продовжувалося – в його зверненні йдеться про демпінговий імпорт з боку білоруських і молдавських підприємств-конкурентів, який завдав скаржнику відчутної шкоди.

У ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначають, що імпорт в Україну гарячекатаних прутків з Білорусі та Молдови здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, які могли призвести до заподіяння шкоди українським виробникам.

Ймовірність прийняття рішення на користь ініціатора розслідування дуже висока – про це повідомили одразу кілька ЗМІ з посиланням на джерело в Мінекономрозвитку, пише «Інтерфакс-Україна».

Раніше МКМТ вже задовольнила скаргу АМКР і обмежила імпорт прутків з Росії, запровадивши в лютому 2018 р. мита на імпорт з РФ арматури і катанки.

У той же час, висновки ініціатора розслідування про шкоду українським виробникам суперечать позиції низки вітчизняних імпортерів і споживачів гарячекатаних прутків.

Імпортери та кінцеві споживачі прутків у своїх коментарях відзначають, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не надав у своїй скарзі доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та нібито завданій АМКР шкодою (наявність якої є обов'язковою для застосування антидемпінгових заходів).

На думку імпортерів і споживачів (ТОВ «АВ Метал Груп», ТОВ «Альтаір-Д», ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур », ТОВ «Нейл», ПрАТ «Дніпрометиз»), застосування антидемпінгових заходів у частині імпорту прутків призведе до закриття альтернативних джерел постачання прутків (що може спричинити навіть дефіцит на ринку України), повної монополізації ринку з боку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також підвищення собівартості виробництва переробної галузі.

Поставки гарячекатаних прутків на український ринок станом на зараз забезпечують три підприємства: «АрселорМіттал Кривий Ріг» («Криворіжсталь»), Білоруський металургійний завод (БМЗ) і Молдавський металургійний завод (ММЗ).

Ще одне підприємство – ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» – скоротило обсяги випуску в кілька разів і періодично простоює через перебої з
поставками коксівного вугілля. Інші виробники опинилися на непідконтрольній Україні території в Донецькій області і, наскільки відомо, припинили випуск прутків.

За даними ОП «Укрметалургпром», частка комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» на ринку металопрокату України давно перевищила поріг в 35%. На ринку ж гарячекатаних прутків частка криворізького комбінату наближається до 90%, тоді як частка імпорту з Білорусі та Молдови є мінімальною.
Зокрема, за даними ТОВ «АВ Метал Груп» (імпортер прутків), в різні періоди з початку 2013 р. частка імпорту гарячекатаних прутків з Білорусі в споживанні коливалася в межах 0,06-2,58%, іноді збільшуючись максимум до 4,68%, а частка імпорту з Молдови становила 0,25-0,56%, іноді підвищуючись максимум до 8,12%.

У ТОВ «АВ Метал Груп» побоюються, що введення антидемпінгових заходів стане причиною абсолютної монополізації ринку з боку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це надасть підприємству можливість підвищувати ціни, а також диктувати в односторонньому порядку умови продажу і поставок. За даними ТОВ «АВ Метал Груп», АМКР у минулому штучно завищував ціни на прутки на внутрішньому ринку.

У разі введення санкцій проти БМЗ і ММЗ постраждають українські споживачі імпортованого прокату: ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур», ПрАТ «Дніпрометиз», ТОВ «Нейл».

У своїх коментарях ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» і ТОВ «Нейл» звертають увагу на недостатньо високу якість продукції ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Крім того, деякі товарні позиції, що поставляються з ММЗ і БМЗ, український монополіст взагалі не виробляє.

«Введення антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевої катанки походженням з Республіки Білорусь і Республіки Молдова позбавить ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» постачальників високоякісної продукції (особливо тих видів, які не виробляються в Україні або виробляються в обмеженому асортименті за європейськими стандартами», – коментують у ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур». На ринку країн ЄС «Стальканат-Сілур» є прямим конкурентом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за низкою товарних позицій, вироблених з напівфабрикату, що поставляється з БМЗ і ММЗ.
У коментарях ТОВ «АВ Метал Груп» зазначається, що протягом 2014-2017 рр. у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» були проблеми з доступом до сировини та з транспортуванням готової продукції, що створює ще більший ризик дефіциту прутків на внутрішньому ринку України.

На ПрАТ «Дніпрометиз» уточнюють, що зриви термінів постачання з боку АМКР неодноразово ставали причиною зупинки метизних підприємств України.

Застосування антидемпінгових заходів за результатами розслідування призведе до обмеження конкуренції на внутрішньому ринку і до його остаточної монополізації з боку основного гравця, впевнені учасники українського ринку.

В умовах, що склалися, учасники ринку вважають за необхідне зберігати альтернативні джерела постачання прутків на ринок України. Це дозволить продовжувати своєчасно і в повній номенклатурі наповнювати канали збуту, не відчуваючи цінових спотворень, і, як наслідок, задовольняти запити різних груп кінцевих споживачів в Україні.

Імпортери та споживачі прутків висловлюють упевненість, що незастосування антидемпінгових заходів не зашкодить інтересам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Це пояснюється тим, що АМКР практично повністю забезпечує поставки прутків на внутрішній ринок, тоді як частка імпорту з Білорусі та
Молдови на українському ринку мінімальна.

У той же час ПрАТ «Дніпрометиз» і ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» підкреслюють, що запровадження антидемпінгових заходів проти БМЗ і ММЗ стане причиною зменшення обсягів продажів кінцевої продукції українських споживачів, збільшення збитковості, скорочення персоналу.
 

-

27-11-2019
Повернутися назад


 


Архів новин: 1992-2010 | 2010-2012 | 2013 | 2014 | 2015| 2016| 2017| 2018|

 

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:



 
ТЦК-ІНФОРМ
 
Телевізійний Центр Ковель
 
ТЦК 1992-2010
Розклад руху автобусів
 
top
© 2009 — 2019 | ТЦК
Телевізійний Центр Ковель
Адреса: м.Ковель, вул. Незалежності, 73
Тел.(03352) 3-28-91
Електронна адреса: tck@kovel.tv
При використанні матеріалу гіперпосилання на сайт Ковель обов'язкове!
top